Любовная лирика

Я однажды прочту его снова,
Отыскав этот лист меж страниц.
Тихо скатится эхо былого

Краплі на засмаглому обличчі,
Як зірки у мерехтливім небі.
Тільки не сумуй: тобі не личить.

До нестями хочеться горіти
У цьому осінньому багатті.
Ми, наївні, як дорослі діти,

Я за безліч дрібничок твоїх
Вже сплатила жорстокий податок -
Бути там, де лунає твій сміх,

отпускаю тебя от себя сквозь ладоней истертые линии...

Я вдыхаю в себя этот спертый воздух пустых больниц,
Пыль замороженных серых улиц,

В серо-красном мороке снов,
Одной пусто здесь без тебя.
Раздели мою боль, мой рай.

Трьома акордами по клавішах роялю
вона відтворює сонет своєї долі,

 Коли сади каблучки з діамантів

На рученьки тендітні одягнули,